НУШ

https://osvita.ua/school/textbook/61785/

Нормативно-правова база. ЗУ Про освіту (1)

НУШ

Мета Концепції «Нової української школи»

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням педагогічної ради

Протокол № 3

від  03.12.2018 р.

ПРОГРАМА РОЗВИТКУ

БЕРЕСТЯНСЬКОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ

на 2018-2023 роки

ЗМІСТ
Паспорт Програми розвитку 3
Вступ 6
Концепція розвитку закладу на 2018-2023 рр.
1. Загальні положення 8
2. Мета та завдання 9
3. Основні шляхи реалізації Концепції 11
4. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення 12
Шляхи реалізації програми розвитку закладу.
1. Розділ «Освітній процес» 13
2. Розділ «Науково – методичне забезпечення освітнього процесу» 15
3. Розділ «Творчі здібності учнів» 17
4. Розділ «Управління закладом» 19
5. Розділ «Кадрове забезпечення освітнього процесу» 21
6. Розділ «Інформаційно — освітнє середовище» 23
7. Розділ «Виховна система» 25
8. Розділ «Здорова особистість» 28
9. Розділ «Матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу» 30

 

 

Паспорт Програми розвитку
Назва Зміст Програми
Тип програми Програма розвитку Берестянського НВК
Підстава для Необхідність удосконалення якості освітніх послуг, які надає заклад, вироблення
Розробки освітньої та наукової стратегії з урахуванням якісних змін у державі
Програми
Нормативно- Конституція України
правова база Закони України:
Програми «Про освіту»;
«Про загальну середню освіту»;
«Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»;
«Про захист персональних даних»;
Конвенція про права дитини;

Постанови, Розпорядження Кабінету Міністрів України:

  • від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»;
  • від 23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»;

Накази Міністерства освіти і науки України:

  • від 01.10.2010 № 912 «Про затвердження Концепції розвитку інклюзивної освіти».
  • від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»
  • від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти», який зареєстровано Міністерством юстиції України 05.05.2018 за № 564/32016
  • від 02.05.2018 № 440 «Про затвердження Положення про електронний підручник», який зареєстровано Міністерством юстиції України 24.05.2018 за № 621/32073
  • від 25.06.2018 № 677 «Про затвердження Порядку створення групп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти»
  • від 15.01.2018 № 34 «Про деякі організаційні питання щодо підготовки педагогічних працівників для роботи в умовах Нової української школи»
  • від 27.02.2018 № 208 «Про організацію та проведення підготовки вчителів іноземних мов, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 навчальному році, закладами післядипломної педагогічної освіти до викладання іноземних мов (англійської, німецької та французької) відповідно до Концепції «Нова українська школа»»
  • від 23.03.2018 № 283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи»
  • від 13.02.2018 № 137 «Примірний перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів початкової школи»
• від 05.08.2016 №948 «Про затвердження змін до навчальних програм 1-4
класів загальноосвітніх навчальних закладів»
• від 12.01.2016 №8 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму
навчання в загальноосвітніх навчальних закладах»
• від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп
дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів
спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і
виховних груп загальноосвітніх навчальнихзакладів усіх типів та Порядку
поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх
навчальних закладах»
Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ МОН
від16.06.2015 №641)
Концепція Нової української школи
Мета Створення умов для забезпечення в школі сучасної, доступної та якісної системи
Програми освіти відповідно до вимог суспільстві, запитів особистості й потреб держави;
забезпечення ефективного управління розвитком закладу.
Завдання • Формування інформаційно – комунікаційної та комунікативної
Програми компетентностей учнів.
Запровадження освітніх інновацій, інформаційно-комунікаційних
педагогічних технологій.
• Впровадження здоров’язберігаючої технології в освітній процес.
• Створення толерантного середовища у закладі.
Розвиток комунікативних здібностей учнів.
Створення сприятливих умов для пошуку, підтримки та розвитку
обдарованих дітей і молоді.
• Підтримка дітей і молоді з особливими потребами.
• Забезпечення консолідації та взаємодії соціальних і наукових партнерів із
метою інтенсифікації розвитку й удосконалення освітнього середовища.
• Розвиток міжрегіонального та міжнародного партнерства.
• Приведення матеріально-технічного стану закладу у відповідність із
потребами сучасної освіти.
Термін
реалізації 2018 — 2023 рр.
Програми
Етапи Організаційно-проектувальний етап – листопад –грудень 2018 року:
реалізації • розробка Програми, Концепції розвитку закладу;
Програми визначення основних стратегій, заходів і механізмів розвитку школи;
Аналітико-практичний етап –грудень 2018 року – вересень 2022 року.
практична реалізація Програми;
• організація моніторингового спостереження за результатами виконання
заходів Програми.
Заключний етап –жовтень 2022 — грудень 2023 року
• аналіз результатів виконання Програми розвитку Берестянського НВК
поширення позитивного досвіду;

 

• визначення перспектив подальшої роботи.
Ресурсне Підвищення кваліфікаційного рівня педагогів школи.
забезпечення Залучення фахівців вищих навчальних закладів, державних та громадських
Програми організацій у якості консультантів.
Розробка та реалізація механізмів залучення додаткових фінансових і матеріальних
ресурсів (цільових соціальних проектів, інвестицій, благодійних внесків тощо);
підвищення ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів.
Структура • Вступ.
Програми • Концепція розвитку закладу на 2018-2023 рр.
• Шляхи реалізації програми розвитку закладу (розділи).
Очікувані Забезпечення умов для здобуття сучасної, доступної та якісної освіти
результати відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави.
Підвищення рівня професійної компетентності педагогів.
Підвищення рівня навчальних досягнень учнів.
Підвищення якості вихованості школярів.
Створення позитивного іміджу школи, підвищення її конкурентноздатності.
Показники Поліпшення якісних показників ДПА, результатів предметних олімпіад.
ефективності Зростання позитивного іміджу закладу та конкурентноздатності школи на
Програми ринку освітніх послуг.
Збільшення контингенту учнів.
Контроль, Системний моніторинг реалізації розвитку Програми та її фінансування.
корекція та
оцінювання
Програми

Вступ

Підготовка Програми розвитку Берестянського навчально-виховного комплексу на 2018 -2023 рр. зумовлена якісним оновленням змісту освіти, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо якісної та доступної освіти. Пріоритетними напрямами розвитку освіти є формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави; впровадження сучасних інформаційних технологій у освітній процес. Сучасне суспільство переходить до постіндустріальної доби, в якій цивілізація стає інформаційною. З тим нагальною залишається здатність особистості формувати міжособистісні стосунки, вступати в комунікацію, володіти різними соціальними ролями. Проблема активного використання інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій стає все актуальнішою. Обов’язковою умовою використання сучасних педагогічних технологій, методичних заходів є збереження фізичного та психічного здоров’я учнів, формування позитивного ставлення до здорового способу життя.

Програма визначає основні шляхи розвитку закладу. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб молоді, створення розвивального середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, що володіє технологіями усного та письмового спілкування різними мовами, у тому числі й комп’ютерного програмування, включаючи спілкування через Інтернет.

Програма розвитку школи спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання, системи контролю й оцінювання, управлінських рішень, взаємовідповідальності всіх учасників освітнього процесу.

Програма є комплексом науково-методичних, матеріально-технічних та управлінських розділів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби педагогічного, учнівського та батьківського колективів школи.

Розділи, з яких складається Програма, допоможуть вирішити такі завдання:

— Організація методичної та виховної роботи в школі відповідно вимогам Державного стандарту початкової освіти та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

— Створення умов виховання та навчання учнів, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я дітей.

— Організація роботи з обдарованими дітьми.

— Професійний розвиток педагогічних кадрів.

— Забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази.

— Комп’ютеризація та інформатизація закладу.

Основними результатами Програми розвитку школи будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення рівня та якості освіти.

Програма дає можливість виробити стратегічні та пріоритетні напрями діяльності закладу на найближчі роки.

 

Концепція розвитку закладу на 2018-2023 рр.

  1. Загальні положення

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами,

є доступ до якісної освіти, до найкращих світових здобутків у освітній галузі. Концепція Нової української школи, Державний стандарт початкової освіти

та Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до навчальних досягнень учнів, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (учень знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює, тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно — комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язберігаюча. Державний стандарт початкової освіти та Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Відповідно до Концепції Нової української школи заклад працюватиме на засадах “педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу:

  • повага до особистості;
  • доброзичливість і позитивне ставлення;
  • довіра у відносинах;
  • діалог — взаємодія — взаємоповага;
  • розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність

за нього, горизонтальність зв’язків);

  • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей)

Основна мета діяльності закладу – це безперервний процес підвищенняефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу.

Освітній процес закладу спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення:

— Орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті.

— Здатність до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти.

— Вільне володіння двома іноземними мовами.

— Наявність життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, самостійно, з літературою.

— Високий рівень освіченості, культури, здатність до творчої праці,

професійного розвитку, застосування комунікативних компетенцій, упровадження у своїй діяльності ІКТ.

— Вільне володіння комп’ютером, високий рівень культури користування

ІКТ.

— Готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці.

— Сформовані трудова та моральна життєва мотивації, активна громадянська і професійна позиції.

  1. Мета та завдання

Мета: створення цілісної системи розвитку комунікативної такомунікаційної культури учасників освітнього процесу.

На реалізацію визначеної мети спрямовані основні завдання діяльності:

  • створення належних умов для функціонування системи освіти закладу, яка забезпечує розвиток, виховання і навчання дитини, ґрунтується на єднанні сімейного та суспільного виховання;
  • здійснення комплексної інформатизації закладу через створення інформаційно-навчального середовища, запровадження новітніх інформаційних технологій у освітній процес, систему тестового оцінювання знань;
  • сприяння гуманізації відносин в закладі та сім’ї,
  • забезпечення наукового підходу до виховання та соціалізації дітей і підлітків;
  • забезпечення суттєвого зростання якості освіти, створення комплексу умов рівного доступу до неї;
  • впровадження заходів у освітній діяльності, спрямованих на розвиток письмової та усної комунікації, навичок роботи в групі, самопрезентації, ораторського мистецтва учнів;
  • запровадження в освітній процес здоров’язберігаючих технологій, створення безпечних умов навчання та виховання дітей;
  • створення шкільного середовища, що сприятиме прагненню учнів до самопізнання, самоаналізу, саморозвитку;
  • модернізація матеріально-технічної бази закладу;
  • створення умов впровадження початкової освіти Нової школи, яка поділяється на два цикли:
  • перший, адаптаційно-ігровий (1-2 класи);
  • другий, основний (3-4 класи).
  • створення умов впровадження базової середньої освіти Нової школи, яка поділяється на два цикли:
  • перший, адаптаційний (5-6 класи);
  • другий, базове предметне навчання (7-9 класи).
  • створення умов впровадження профільної середньої освіти Нової школи,

в рамках якої старшокласник зможе обирати одне з двох спрямувань навчання:

  • академічне, із поглибленим вивченням окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання в університеті;
  • професійне, яке яке поряд зі здобуттям повної загальної середньої освіти забезпечує отримання першої професії (не обмежує можливість продовження освіти).
  1. Основні шляхи реалізації Концепції

Умови реалізації Концепції

Умовами реалізації пріоритетних напрямів Коцепції є запровадження нових педагогічних та управлінських технологій:

  • перехід на концептуальну форму розвитку освіти в закладі.
  • впровадження системи постійного відстеження динаміки змін в освіті;
  • оновлення функцій управління відповідно до нових видів управлінської діяльності;
  • організаційне та функціональне оновлення діяльності науково-методичної служби;
  • реальне забезпечення відкритості та доступності освітньої галузі школи перед громадськістю.

Очікувані результати реалізації заходів Програми

Основними очікуваними результатами вирішення цих завдань є:

– формування культури спілкування та інформаційної культури учасників освітнього процесу;

– впорядкування інформаційного обміну баз даних;

– автоматизація збору даних і статистичних звітів, що періодично формуються за визначеними формами;

– мотиваційний аспект набуття знань учнями;

– розвиток соціальної та комунікативної активності учнів;

– формування в учнів навичок ефективного спілкування;

– формування в учнів культури збереження і зміцнення свого здоров’я;

– формування випускника Нової школи:

  • особистості,
  • патріота,
  • інноватора;

– створення безпечного толерантного шкільного середовища;

– формування системи моніторингу освітнього процесу з метою аналізу стану та динаміки розвитку закладу освіти.

– надати доступ педагогічним працівникам та учням до світових інформаційних ресурсів та технологій;

– підняти освітній процес на новий якісний рівень;

– створення єдиного освітнього простору на основі наступності та інтеграції змісту загальної середньої і позашкільної освіти;

– залучення громадськості, батьків, учнів до належного функціонування закладу.

  1. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення

Концепція розвитку реалізується в межах загального обсягу видатків, виділених бюджетом Новоселицької міської ради на відповідні роки, а також передбачає залучення позабюджетних коштів інвесторів, меценатів, громадських фондів, інших юридичних і фізичних осіб, що не суперечить чинному законодавству України.

Матеріально-технічна частина Програми щорічно коригуватиметься бюджетом Новоселицької міської ради та реальними можливостями позабюджетних надходжень.

 

 

 

Шляхи реалізації програми розвитку закладу.

  1. Розділ «Освітній процес» Мета:
  • забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку учнів;
  • створення сприятливого середовища для навчання, самовираження і самореалізації учнів;
  • створення умов для різнобічного розвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання.

Завдання:

  • забезпечення реалізації права громадян на загальну середню освіту;
  • виконання вимог Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;
  • виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина;
  • розвиток особистості шляхом залучення до творчої діяльності;
  • забезпечення наступності між початковою загальною освітою та базовою і повною загальною середньою освітою.

Пріоритети:

  • запровадження сучасних форм і методів навчання;
  • забезпечення індивідуального підходу до кожної дитини;
  • формування особистості, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню.

 

Шляхи реалізації

Зміст роботи Очікувані результати Термін Відповідальні
з/п виконання
1. Залучення до навчання дітей 6- Розв’язання проблем Адміністрація,
річного віку (бесіди з батьками) наступності та 2018-2023 вчителі
перспективності між
дошкільним закладом та
школою
2. Організувати розробку та Підвищення якості Адміністрація,
впровадження методичних знань учнів, що 2018-2023 вчителі
рекомендацій щодо моніторингу підтверджується
оцінювання досягнень учнів результатами
зовнішнього
незалежного оцінювання
3. Організація інклюзивного Забезпечення права Адміністрація
навчання учнів дітей з особливими освітніми потребами на здобуття повної 2018-2023 вчителі
загальної середньої
4. Забезпечення учнів підручниками Створення оптимальних Адміністрація
умов для здобуття 2018-2023 вчителі
освіти
5. Забезпечення формування в учнів Здійснення цілісної Адміністрація
високої мовної культури системи розвитку 2018-2023 вчителі
демократичної
самосвідомості учнів,
виховання любові до
України і почуття
державного патріотизму
6. Організація науково-дослідницької Зростання кількості Адміністрація
роботи учнів учнів, які беруть участь 2018-2023 вчителі
у Всеукраїнських
конкурсах, олімпіадах
7. Реалізація Концепції Нової Створення умов для Адміністрація
української школи здобуття початкової 2018-2023 вчителі
освіти

 

  1. Розділ «Науково – методичне забезпечення освітнього процесу»

Мета:

  • підвищення якості науково-методичної роботи з забезпеченням різноманітних форм навчання;
  • підвищення ефективності освітнього процесу;
  • стимулювання самоосвіти та творчого пошуку вчителів.

Завдання:

  • забезпечення освітнього процесу кадрами з відповідною педагогічною освітою;
  • забезпечення цілеспрямованого методичного навчання педагогічних кадрів;
  • вдосконалення науково-теоретичної, методичної та психологічної підготовки вчителів;
  • стимулювання вчителів до самоосвіти, активізація їх творчого потенціалу;

Пріоритети:

  • ефективність науково-методичної роботи;
  • самоосвіта – індивідуальна робота кожного вчителя;
  • участь у методичній роботі – обов’язок кожного педагогічного працівника.

 

Шляхи реалізації

Зміст роботи Очікувані результати Термін Відповідальні
з/п виконання
1. Створити умови для підвищення Підвищення рівня 2018-2023 Адміністрація
професійної майстерності та рівня фахової компетентності
методичної підготовки педагогічних педагогічних
кадрів працівників, сприяння їх
самовдосконаленню та
самоосвіті
2. Своєчасно надавати різноманітні Результат роботи 2018-2023 Адміністрація
інформаційні послуги та консультації вчителя – ефект
розвитку учнів
3. Створювати умови для оволодіння Використання 2018-2023 Адміністрація
педагогами інноваційними інноваційних методик у вчителі
методиками своїй роботі
4. Забезпечувати вчителів електронними Розвиток професійного 2018-2023 Адміністрація
засобами навчального призначення самовдосконалення
для підтримки вивчення окремих вчителів
предметів
5. Забезпечити умови для ефективної Підвищення 2018-2023 Адміністрація
роботи методичних об’єднань кваліфікаційного рівня керівники
вчителів ШМО
6. Проводити різноманітні методичні Удосконалення 2018-2023 Адміністрація
заходи з педагогами (колективні: методичної роботи вчителі
семінари-практикуми, педагогічні школи; здатність
читання, науково-практичні педпрацівників до
конференції, методичні оперативні ініціативної, творчої,
наради, семінари; групові: методичні пошукової діяльності
об’єднання, творчі групи, школи
молодого вчителя, перспективного
педагогічного досвіду; індивідуальні:
наставництво, самоосвіта,
стажування, консультації, курсова
перепідготовка).
7. На кожного вчителя завести Підвищення науково- 2018-2023 Адміністрація
індивідуальну методичну карту з теоретичної, методичної вчителі
метою моніторингу динаміки та психологічної
зростання його професійного підготовки педагогічних
творчого потенціалу. працівників

 

  1. Розділ «Творчі здібності учнів»

Мета:

  • створення єдиного інформаційно-навчального простору для розвитку і підтримки обдарованих дітей;
  • створення умов для реалізації творчого потенціалу та обдарованості.

Завдання:

  • допомога і підтримка обдарованих дітей;
  • раннє виявлення та розвиток творчих здібностей учнів;
  • об’єднати зусилля закладу, установ, громадських організацій, сім’ї у створенні оптимальних умов для розвитку та творчої реалізації обдарованих дітей;
  • забезпечення наступності в роботі з обдарованими дітьми в початковій, середній і старшій школі
  • удосконалити систему соціальної підтримки і заохочення обдарованої молоді.

Пріоритети:

  • створення оптимальних умов для розвитку та творчої реалізації обдарованих дітей;
  • залучення учнів до роботи в наукових секціях Малої академії наук, до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, Всеукраїнських конкурсах учнівської творчості.

 

Шляхи реалізації

Зміст роботи Очікувані результати Термін Відповідальні
з/п виконання
1. Поповнювати банк даних Створення системи 2018-2023 Адміністрація
«Обдаровані діти» пошуку, розвитку та вчителі
підтримки обдарованої
молоді
2. Участь учнів у Всеукраїнських Збільшення проценту 2018-2023 Адміністрація
учнівських олімпіадах, конкурсах, учнів, які беруть участь вчителі
турнірах, фестивалях, у в конкурсах різного
Міжнародних інтелектуальних та рівня
творчих змаганнях.
3. Створення умов для розкриття, Збільшення кількості 2018-2023 Адміністрація
розвитку та реалізації творчих, учнів, які займаються вчителі
навчально-дослідницьких науково-дослідницькою
здібностей учнів діяльністю
4. Створення умов для підтримки Консультування батьків 2018-2023 Адміністрація
дітей в умовах сімейного та педагогів вчителі
виховання
5. Створення умов для розвитку Підвищення якості 2018-2023 Адміністрація
здібностей учнів шляхом освітнього процесу, вчителі
організації індивідуальної роботи з забезпечення
ними, роботи у гуртках. інтелектуальних потреб
учнів
6. Забезпечення участі учнів закладу в роботі МАН Збільшення проценту 2018-2023 Адміністрація
учнів, які приймають вчителі
участь в конкурсах,
дистанційних олімпіадах
різного рівня
7. Забезпечити науково-педагогічний Підвищення рівня 2018-2023 Адміністрація
супровід роботи вчителів з науково-методичного та вчителі
обдарованими дітьми інформаційного
забезпечення
педагогічних
працівників, які
проводять роботу з
обдарованою молоддю
8. Узагальнювати передовий Поширення передового 2018-2023 Адміністрація
педагогічний досвід вчителів, що педагогічного досвіду вчителі
працюють з обдарованими дітьми вчителів, які працюють з
обдарованими дітьми

 

  1. Розділ «Управління закладом»

Мета:

  • вироблення стратегії розвитку освітньої системи школи;
  • забезпечення якісних змін в освітньому просторі школи відповідно до сучасних вимог.

Завдання:

  • забезпечення оптимальної структури школи;
  • сприяння участі громадськості у формуванні освітньої політики школи;
  • створення умов для зростання професійного рівня педагогічних кадрів;
  • вдосконалення навчально-матеріальної бази школи;
  • здійснення систематичного планування, моніторингу та аналізу діяльності закладу;
  • формування сучасної педагогічної культури батьків.

Пріоритети:

  • управління на основі стратегічного планування, організація взаємодії всіх учасників освітнього процесу, мотивація і контроль діяльності;
  • забезпечення ефективного управління завдяки впровадженню моніторингового супроводу управлінських процесів;
  • залучення громадськості для підвищення ефективності освітнього процесу.

 

Шляхи реалізації

Зміст роботи Очікувані результати Термін Відповідальні
з/п виконання
1. організація освітнього процесу; Організація та 2018-2023 Адміністрація,
виконання нормативних забезпечення оптимальних, вчителі-
документів; стабільних умов для предметники
вдосконалення освітнього процесу
внутріньошкільного контролю.
2. Управління освітнім процесом Об’єднання зусиль 2018-2023 Адміністрація
закладу. Проведення педагогічних педагогічного колективу
рад. школи для підвищення
рівня освітньої роботи,
упровадження в практику
досягнень педагогічної
науки й передового
педагогічного досвіду
3. Впроваджувати модель громадсько- Вивчення громадської 2018-2023 Адміністрація
державного управління школою на думки та поширення її на вчителі-
засадах рівноправної участі усіх прийняття управлінських предметники
учасників у забезпеченні рішень
ефективності освітнього процесу
4. Створення цілісної системи Підвищення якості 2018-2023 Адміністрація
управління, забезпечення якісного освітнього процесу.
рівня контрольно-аналітичної Розвиток творчого
діяльності відповідно до сучасних потенціалу кожного
вимог вчителя
5. Забезпечити ефективну роботу Ради Спільна робота Ради 2018-2023 Адміністрація,
школи. школи та органів місцевого батьки
самоврядування
6. Раціональний та доцільний розподіл Покращення роботи всіх 2018-2023 Адміністрація
функціональних обов’язків між сфер шкільної діяльності
адміністрацією, учителями
7. Забезпечення життєдіяльності школи Залучення позабюджетних 2018-2023 Адміністрація
коштів, покращення
роботи з охорони праці та
соціального захисту
8. Адміністративно-господарська Покращення матеріально- 2018-2023 Адміністрація
робота технічної бази школи
9. Звіт директора перед громадськістю, Постійне інформаційне 2018-2023 Адміністрація
колективом забезпечення, гласність
10. Забезпечити систематичний Інформованість вчителів, 2018-2023 Адміністрація
інформаційний супровід освітнього учнів, батьків у роботі
процесу на шкільному сайті та школи
стендах

 

  1. Розділ «Кадрове забезпечення освітнього процесу»

Мета:

  • підвищити престиж педагогічної професії у суспільстві;
  • створити систему планомірного поповнення школи висококваліфікованими спеціалістами та забезпечити високу результативність професійної діяльності педагогічних кадрів;
  • створити сприятливі умови для життя та професійної діяльності педагогічних працівників, забезпечити їхні конституційні права.

Завдання:

  • оптимізація кадрового забезпечення школи;
  • підвищення ролі учителя у формуванні суспільства;
  • підвищення рівня соціально-економічного та фінансового забезпечення підготовки педпрацівників, їх професійної діяльності

Пріоритети:

  • обґрунтоване прогнозування потреби в педпрацівниках;
  • стабілізація кадрового складу школи;
  • підвищення професійного рівня педпрацівників;
  • поліпшення морального і матеріального стимулювання професійної діяльності вчителів.

 

Шляхи реалізації

Зміст роботи Очікувані результати Термін Відповідальні
з/п виконання
1. Визначення потреби в педагогічних Стабілізація кадрового 2018-2023 Адміністрація
працівниках складу школи
2. Забезпечення систематичного Ріст професійної 2018-2023 Адміністрація
підвищення кваліфікації майстерності, розвиток
педпрацівників; впровадження творчої ініціативи,
сучасних інформаційних технологій забезпечення
ефективності освітнього
процесу
3. Внесення пропозицій щодо Моральне та 2018-2023 Адміністрація
нагородження державними та матеріальне
відомчими нагородами та відзнаками стимулювання вчителів
працівників школи у вищі органи
управління освітою
4. Удосконалення професіоналізму та Підвищення якості 2018-2023 Адміністрація
методичної майстерності вчителів, освіти вчителі
широкого використання нових
технологій
5. Організація роботи з молодими та Виявлення найбільш 2018-2023 Вчителі —
малодосвідченими вчителями. активної, талановитої наставники
молоді.
6. Проведення психолого – Підвищення ролі 2018-2023 Адміністрація
педагогічних консиліумів, вчителя у формуванні вчителі
психолого-педагогічних семінарів з особистості
метою удосконалення
взаємовідносин «учитель – батьки –
учень».
7. Забезпечити участь вчителів у Підвищення 2018-2023 Вчителі
педагогічних конкурсах з метою професійного рівня
висвітлення та розповсюдження педагогічних
передового педагогічного досвіду. працівників

 

  1. Розділ «Інформаційно – освітнє середовище»

Мета:

  • забезпечення якості навчання та комплексного підходу до використання сучасних інформаційно – комунікаційних технологій у освітньому процесі;
  • створення єдиного освітнього інформаційного середовища;
  • підготовка учнів до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування в них навичок самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації.

Завдання:

  • модернізація комп’ютерної техніки,
  • використання послуг всесвітньої мережі Інтернет;
  • широке впровадження в навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій;
  • придбання ліцензійного програмного забезпечення;
  • перепідготовка педкадрів, продовження навчання педагогічних працівників по оволодінню комп’ютерною грамотністю.

Пріоритети:

  • впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність;
  • комп’ютеризація освітнього процесу.

 

Шляхи реалізації

Зміст роботи Очікувані результати Термін Відповідальні
з/п виконання
1. Розвиток інформаційного простору Забезпечення якості 2018-2023 Адміністрація
закладу навчання та Вчителі
комплексного підходу до
використання сучасних
інформаційно –
комунікаційних
технологій в освітньому
процесі
2. Формування баз даних педагогічних Якісно новий рівень На початку Секретар
працівників школи, учнів функціонування системи навчального
управління освітньому року
процесом та школою в
Цілому
3. Інформатизація управління школою, Скорочення часу, 2018-2023 Адміністрація
у тому числі: виділеного на прийняття
інформатизація діяльності управлінських рішень, за
адміністративно-управлінської рахунок упровадження
ланки; та експлуатації систем
інформатизація управління перетворення інформації
навчально-пізнавальною
діяльністю учнів;
інформатизація управлінської
діяльності учнів
4. Інформатизація методичної роботи Створення електронної 2018-2023 Адміністрація
школи. бази шкільної бібліотеки
та тематичних цифрових
архівів інформаційних і
методичних ресурсів з
навчальних предметів
5. Упровадження інформаційно- Розширення доступності 2018-2023 Адміністрація
комунікаційних технологій у інформаційних ресурсів
освітній процес Школи
6. Інформатизація діяльності бібліотеки Запровадження 2018-2023 Бібліотекар
передумов розробки та
упровадження
електронних документів
7. Формування інформаційної культури Організація доступу 2018-2023 Вчитель
учасників освітнього процесу учнів, педагогічних інформатики
працівників до Вчителі
вітчизняних і світових Учні
інформаційних ресурсів
8. Функціонування шкільного сайту Зацікавленість учнів у 2018-2023 Вчитель
створенні сторінки або інформатики
пошуку матеріалу для
сайту

 

  1. Розділ «Виховна система»

Мета:

  • удосконалення та розвиток виховної системи на основі національних та загальнолюдських цінностей;
  • виховання вільної особистості, активної у виборі власної життєвої позиції, свідомого громадянина України.

Завдання:

  • удосконалення системи виховної роботи, спрямованої на розвиток особистості дитини;
  • реалізація у процесі роботи, системного, творчого підходів до організації виховного процесу в класних колективах;
  • оптимальне поєднання форм організації виховної роботи;
  • розвиток діяльності органів учнівського самоврядування,

Пріоритети:

  • створення необхідних умов для розвитку творчого потенціалу особистості;
  • стимулювання ініціативності та життєвої активності дитини;
  • виховання на засадах загальнолюдських і національних цінностей

 

Шляхи реалізації

Зміст роботи Очікувані результати Термін Відповідальні
з/п виконання
1. Здійснювати виховний процес Організація виховного 2018-2023 Педагог-організатор Класні керівники
відповідно до діючих процесу на основі
державних програм, інших принципів, державних
нормативних актів, що програм, нормативних актів,
обумовлюють виховну роботу що дозволяють виховати
в школі соціально-активну, освічену,
моральну і фізично здорову
особистість.
2. Удосконалювати систему Формування в учнів 2018-2023 Педагог-організатор Класні керівники
виховної роботи закладу, громадської та правової
впроваджувати нові технології свідомості, почуття власної
та методики виховання дітей та гідності, творчого мислення,
учнівської молоді відповідальності, правових
норм, духовного багатства.
3. Здійснювати виховну роботу в Забезпечення умов для 2018-2023 Педагог-організатор Класні керівники
класних колективах, розвитку творчого
керуючись «Основними потенціалу особистості,
орієнтирами виховання учнів перспектив її саморозвитку в
1-11 класів загальноосвітніх колективі, розширення та
навчальних закладів» (наказ поглиблення
Міністерства освіти і науки внутрішкільних зв’язків,
України, молоді та спорту забезпечення успішності
України від 31.10.2011року № спільної діяльності дітей і
1243 ), Концепцією дорослих.
національно-патріотичного
виховання дітей та молоді
4. Здійснювати правове та психологічне забезпечення виховного процесу з дітьми – сиротами та дітьми з малозабезпечених сімей. Формування високоморальної особистості та її самореалізації на основі 2018-2023
Педагог-організатор
Класні
всебічного розвитку керівники
здібностей дитини з
урахуванням її
психологічних особливостей
та природного потенціалу,
та осмислення
загальнолюдських і
соціальних цінностей світу.
5. Забезпечувати ефективність Збільшення кількості учнів і 2018-2023 Педагог-організатор , психолог, адміністрація
профілактики девіантної батьків, що ведуть здоровий
поведінки дітей та учнівської спосіб життя і систематично
молоді, спрямовувати займаються спортом.
виховний процес на Створення оптимальних
попередження та подолання умов для забезпечення
тютюнопаління, вживання фізичного розвитку
наркотичних та психотропних особистості, збереження її
речовин, профілактики здоров’я.
ВІЛ/СНІДу

 

6 Поєднувати оргнізаційно-педагогічну, родинно-сімейну, національно-культурну, просвітницьку діяльність педагогів, батьків, учнів, місцевої громади Створення гармонійного ,всебічного розвитку дитини, 2018-2013 рр. Педагог-організатор, класні керівники
підготовка її до життя в
існуючих соціальних
умовах, реалізація її
творчого потенціалу,
формування у дітей
моральних цінностей з
позиції добра та
справедливості.
7. Формувати у підростаючого Виховання різнобічно- 2018-2023 Педагог-організатор, класні керівники
покоління основи естетичної та гармонійної особистості
екологічної культури, готової до виконання
патріотичного, громадських і
громадянського, конституційних обов’язків,
національного, трудового збереження духовних
Виховання надбань українського
народу, формування
особистісних рис
громадянина української
держави, екологічної
культури.
8. Відродження національних Формування у молодого 2018-2023 Педагог-організатор, класні керівники
свят та обрядів, національних покоління національних
Традицій якостей, важливого
ставлення до культурної
спадщини, до розвитку
суспільства і культури, до
відновлення духовних
надбань народу.
9. Розширення сфери діяльності Залучення дітей до 2018-2023 адміністрація
учнів шляхом збільшення експедиційної, художньо-
кількості гуртків, спортивних практичної, навчально-
секцій, об’єднань за інтересами пізнавальної діяльності.
10. Поглиблення Усвідомлений вибір учнями 2018-2023 Педагог-організатор класні керівники
профорієнтаційної роботи майбутньої професії,
допомога у подальшому
навчанні або
працевлаштуванні
випускників. Виховання
конкурентоспроможного
випускника на ринку праці

 

  1. Розділ «Здорова особистість»
  2. Мета програми:
  • створення умов для формування здоров’я кожного учасника освітнього процесу;
  • формування особистості учня, спроможного розвивати себе фізично та духовно;
  • розвиток культури здоров’я суб’єктів освітнього процесу.

Завдання:

  • проведення профілактичної, оздоровчої освітньої діяльності;
  • зміцнення здоров’я підростаючого покоління;
  • виховання в школярів відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих;
  • навчання учнів правилам, нормам безпечної поведінки;
  • організація гурткової щодо формування здорового способу життя учнів;
  • медичний, педагогічний та соціально-психологічний моніторинг.

Пріоритети:

  • виховання в учня відповідального ставлення до власного здоров’я;
  • формування культури здоров’я та пропаганди здорового способу життя.

 

Шляхи реалізації

Зміст роботи Очікувані результати Термін Відповідальні
з/п виконання
1. Контроль за станом здоров’я учнів. Моніторинг поглибленого медичного огляду учнів Забезпечення індивідуального підходу у освітньому процесі, створення умов для сприятливого фізичного та психічного розвитку дітей 2018-2023
Педагог-організатор, медичний
працівник
2. Організація навчального дня з Забезпечення 2018-2023 адміністрація
урахуванням санітарно-гігієнічних раціонального режиму
норм: дня учнів, що впливає на
підвищення рівня знань,
поліпшення здоров’я.
3. Індивідуальні, групові, медико – Досягнення високого 2018-2023 Адміністрація
психологічні консультації з рівня мотивації учнів вчителі
проблем здоров’я. Виховні години , щодо ведення здорового
брейн — ринги, дискусії, предметні способу життя
вікторини, години спілкування,
тренінги.
4. Забезпечення контролю за Організація харчування 2018-2023 Адміністрація,
порядком, якістю та дотриманням учнів бракеражна
норм харчування дітей в школі. комісія, Рада
школи
5. Організація профілактичної роботи Формування здорового 2018-2023 Медична
зі збереження здоров’я учнів. способу життя учнів. служба
Проведення шкільних змагань з Психолог,
окремих видів спорту та вчителі
спортивних свят.
6. Залучення учнів до занять спортом Формування здорової 2018-2023 Класні
у спортивних секціях та гуртках особистості, набуття керівники
учнями навичок
здорового способу
життя.
7. Проведення лекцій, батьківських Профілактика шкідливих 2018-2023 Психолог
зборів, конференцій щодо звичок серед підлітків Класні
здорового способу життя із керівники
залученням спеціалістів. Медичний
працівник

 

  1. Розділ «Матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу»

Мета програми:

  • забезпечення в школі належних умов для навчання і виховання відповідно до сучасних санітарно-гігієнічних, технічних та педагогічних вимог.

Завдання:

  • провести комплекс енергозберігаючих заходів;
  • забезпечити відповідно до сучасних санітарно-гігієнічних, інженерно-технологічних вимог безпечні умови для навчання та життєдіяльності в школі;

Пріоритети:

  • здійснення заходів щодо модернізації матеріально-технічної бази школи.

Очікувані результати

  • оновлення матеріально-технічної бази закладу.
  • створення сприятливих умов для організації освітнього процесу.

 

Шляхи реалізації

Зміст роботи Відповідальні
з/п
1. Проводити технічний аналіз стану + + + + + Адміністрація
приміщень закладу
2 Проводити поточний ремонт будівлі закладу + + + + + Адміністрація батьки
3. Благоустрій шкільного подвір’я, заміна огородження, даху, фарбування спортивного обладанання + + + + + Адміністрація
4. Проводити ревізію та реконструкцію освітлення (заміна ламп, вимикачів, розеток, плафонів). + + + + + Адміністрація
5. Проводити ревізію та реконструкцію теплопостачання + + + + + Адміністрація
6. Проводити інвентаризацію шкільного майна + + + + + Адміністрація
7. Заміна дверей, замків, ручок + + + + + Адміністрація
8. Придбання шкільних меблів + + + + + Адміністрація
9. Здійснювати ремонт та оновлення комп’ютерної техніки + + + + + Адміністрація
10. Придбання спортивного інвентаря + + + + + Адміністрація
11. Забезпечення школи необхідними засобами прибирання (халати, дезинфікуючі та миючі засоби) + + + + + Адміністрація
12. Забезпечення школи прибиральним інвентарем (лопати, граблі, віники, відра) + + + + + Адміністрація
13. Забезпечення медикаментами та канцтоварами + + + + + Адміністрація
14. Забезпечення дотримання техніки безпеки і протипожежної безпеки учасниками

освітнього процессу

+ + + + + Адміністрація

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Берестянського НВК
21.11.2018 № 147

                         Інструкція з діловодства у Берестянському НВК
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція встановлює загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами у Берестянському НВК (далі ЗЗСО).
2. Дотримання вимог щодо порядку ведення документування, встановлених цією Інструкцією, є обов’язковою для ЗЗСО.
3. ЗЗСО організовує діловодство відповідно до Інструкції, яка розроблена на основі Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти та затверджується наказом ЗЗСО.
4. Організація діловодства і контроль за своєчасним розглядом та проходженням документів у закладі здійснюються секретарем
5. Створення електронних документів здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», наказу Міністерства юстиції України від 11 листопада 2014 року № 1886/5 «Про затвердження Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2014 року за № 1421/26198.
Заклад може створювати документи тимчасового (до 10 років включно) строку зберігання лише в електронній формі за умови наявності відповідного технічного забезпечення з урахуванням вимог законодавства України та цієї Інструкції.
6. Порядок організації діловодства за зверненнями громадян, запитами на публічну інформацію визначається Законами України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації».
7. У закладі діловодство здійснюється державною мовою. Документи складаються державною мовою.
Документи, які надсилаються іноземним адресатам, оформлюються українською мовою, або мовою держави-адресата, або однією з мов міжнародного спілкування.
8. Строки зберігання документів, що створюються під час діяльності закладу, визначаються наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884 (зі змінами).
II. Загальні вимоги до створення, оформлення та документування управлінської інформації
1. Документування управлінської інформації закладу полягає у створенні документів, що спрямовані на вирішення управлінських рішень.
2. Назва виду документа (наказ, протокол, доповідна записка тощо) має відповідати назвам, передбаченим розділом 3 Державного класифікатора управлінської документації ДК 010-98, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 31 грудня 1998 року № 1024 (зі змінами).
Оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування мають відповідати Національному стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55 (далі — ДСТУ).
3. Організаційно-розпорядчі документи оформлюються на бланках, що виготовляються згідно з вимогами ДСТУ та цієї Інструкції.
У закладі можуть використовуватися такі бланки документів:
⦁ загальний бланк для створення різних видів документів (без зазначення у бланку назви виду документа);
⦁ бланк листа;
⦁ бланк наказу.
Вимоги до оформлення документів, що виготовляються за допомогою комп’ютерної техніки, наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.
4. Посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених законодавством України, статутом закладу, посадовими інструкціями, наказом про розподіл обов’язків між керівником закладу та його заступниками тощо.
Відбитком печатки закладу засвідчують підпис посадової особи на документах із питань організаційної та фінансово-господарської діяльності за переліком документів, на яких підпис посадової особи засвідчується відбитком печатки закладу.
Відбиток печатки ставиться так, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи, або проставляється на окремо виділеному для цього місці з відміткою «М. П.».
5. Заклад може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ньому, а також у випадках, передбачених в абзаці другому цього пункту.
У разі підготовки документів для надання судовим органам, під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових та інших прав у взаємовідносинах із закладом, а також під час формування особових справ працівників заклад може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії документів про освіту тощо).
Відмітка «Копія» проставляється на лицьовому боці у верхньому правому кутку першого аркуша документа.
Копії наказів, інших документів засвідчує керівник ЗЗСО.
6. У разі потреби проведення оцінки доцільності створення документа, його обґрунтованості та відповідності законодавству здійснюється погодження документа.
Погодження документів здійснюється відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181 (далі — Правила організації діловодства та архівного зберігання документів).
Гриф погодження розміщують нижче реквізиту «Підпис». Він складається зі слова ПОГОДЖЕНО (без лапок), назви посади особи, яка погоджує документ (разом з найменуванням закладу), підпису, ініціалу(ів) і прізвища, дати погодження.
7. Затвердження управлінських документів здійснюється особисто керівником закладу відповідно до його повноважень або розпорядчим документом закладу із зазначенням на документі грифа затвердження, оформленого відповідним чином.
Порядок затвердження документів здійснюється відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.
Гриф затвердження складається зі слова ЗАТВЕРДЖУЮ (без лапок), назви посади, підпису, ініціалу і прізвища особи, яка затвердила документ, дати затвердження.
У разі затвердження документа рішенням колегіального органу гриф затвердження складається зі слова ЗАТВЕРДЖЕНО (без лапок), назви, дати і номера документа у називному відмінку.
III. Особливі вимоги до складання деяких видів документів
1. Наказ — розпорядчий документ, який видає керівник закладу на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов’язковий для виконання підлеглими. Накази видаються з основної діяльності, адміністративно-господарських, кадрових питань закладу, а також руху учнів.
Накази з основної діяльності, адміністративно-господарських, кадрових питань, руху учнів/вихованців підписуються керівником закладу, а за його відсутності — особою, яка виконує його обов’язки, та реєструються в журналах реєстрації наказів.
Після підписання наказу зміни до нього вносяться лише шляхом видання нового наказу про внесення змін.
Наказ оформлюється на бланку наказу закладу.
Зміст наказу стисло викладається в заголовку, який починається з прийменника «Про» та складається за допомогою віддієслівного іменника («Про затвердження…», «Про створення…») або іменника («Про підсумки…»).
Текст наказу з основної діяльності, адміністративно-господарських питань та руху учнів/вихованців складається з двох частин — констатуючої (преамбули) і розпорядчої.
У констатуючій частині зазначається підстава, обґрунтування або мета видання наказу. Розпорядча частина наказу починається із слова «НАКАЗУЮ», яке друкується з нового рядка великими літерами без відступу від лівого поля і лапок, після чого ставиться двокрапка.
Якщо наказ видається на підставі іншого розпорядчого документа, у констатуючій частині зазначаються назва виду цього документа, його автор, дата, номер та заголовок.
Накази нумеруються в порядку їх видання в межах календарного року; накази з основної діяльності, руху учнів/вихованців, адміністративно-господарських, кадрових питань мають окрему порядкову нумерацію. З метою розрізнення груп наказів до реєстраційного індексу наказу через дефіс додається літерна відмітка, наприклад:
⦁ накази з кадрових питань – № 2-к;
⦁ накази з руху учнів – № 2-у.
2. Протокол — документ, у якому фіксується перебіг ведення засідань, ухвалення рішень дорадчими та колегіальними органами, комісіями тощо.
Протоколи засідань педагогічних рад, інших дорадчих та колегіальних органів складаються в стислій формі. У протоколі, складеному в стислій формі, фіксуються лише прийняті рішення без деталізації перебігу обговорення питання.
У разі потреби за рішенням загальних зборів (конференції) колективу протоколи загальних зборів (конференції) колективу можуть складатися у повній формі.
Нумерація протоколів засідань педагогічної ради ведеться в межах навчального року, протоколів виборних органів — у межах їх повноважень.
Нумерація протоколів ведеться окремо за кожною групою протоколів засідань відповідного колегіального органу.
3. Датою протоколу є дата проведення засідання.
Заголовок до тексту протоколу має відображати вид засідання (нарада, збори, конференція тощо) або колегіальної діяльності (комісія, рада, збори, робоча група тощо) і включати назву виду документа.
Текст протоколу складається зі вступної та основної частин.
У вступній частині протоколу зазначаються прізвища та ініціали голови або головуючого на засіданні, зборах тощо, секретаря, запрошених, а також присутніх осіб.
У разі потреби за рішенням відповідного органу у списку присутніх зазначаються посади запрошених осіб та найменування установ. Якщо кількість присутніх перевищує 15 осіб, зазначається їх загальна кількість з посиланням на список, що додається до протоколу.
4. Вступна частина містить порядок денний: перелік розглянутих на засіданні питань. Порядок денний подається наприкінці вступної частини.
Слова «Порядок денний» друкуються від межі лівого поля, після них ставиться двокрапка. Кожне питання нумерується арабськими цифрами і друкується з абзацу. Формування питань у порядку денному починається з прийменника «Про».
5. Основна частина протоколу складається з розділів, які мають відповідати пунктам порядку денного. Розділи нумеруються арабськими цифрами і будуються за такою схемою:
⦁ для стислої форми протоколів: «СЛУХАЛИ — УХВАЛИЛИ»;
⦁ для повної форми протоколів: «СЛУХАЛИ — ВИСТУПИЛИ — УХВАЛИЛИ».
Після слова «СЛУХАЛИ» з нового рядка зазначаються прізвище та ініціали (ініціал імені) кожного доповідача.
У повній формі протоколу після слова «ВИСТУПИЛИ» фіксуються виступи тих осіб, які взяли участь в обговоренні доповіді (питання порядку денного). Виступи оформлюються в протоколі із зазначенням посад, прізвищ та ініціалів (ініціалу), імен доповідачів у називному відмінку, викладенням змісту виступу або питання, відповіді на нього.
6. Тексти виступів у протоколі викладаються від третьої особи однини.
Текст або тези доповіді, оформлені як окремі документи, до тексту протоколу не включаються. Після відомостей про доповідача ставиться тире і зазначається «Текст доповіді додається до протоколу».
Після слова «УХВАЛИЛИ» фіксується прийняте рішення з обговорюваного питання порядку денного, яке має включати складові, що відповідають на такі питання: кому, що зробити і в який строк.
У разі якщо приймається рішення про схвалення, погодження, затвердження документа, який обговорювався на засіданні, цей документ додається до протоколу. За наявності інших документів, що розглядалися на засіданні та факт обговорення яких було зафіксовано в тексті протоколу, вони нумеруються арабськими цифрами (наприклад, додаток 1, додаток 2). У відповідних пунктах протоколу проставляються посилання на ці додатки.
Протокол підписує головуючий на засіданні колегіального (дорадчого) органу та секретар (за наявності). Протокол засідань комісій підписують усі члени комісії.
7. Листи складаються з метою обміну інформацією між закладом та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, закладами, установами, організаціями та іншими фізичними і юридичними особами.
Бланки листа мають такі реквізити:
⦁ найменування засновника закладу ( Новоселицька міська рада);
⦁ повне найменування закладу відповідно до установчих документів;
⦁ довідкові дані про заклад (поштова адреса, номери телефонів, факсів, рахунків у банку, адресу електронної пошти тощо).
Реквізитами листа є: дата, реєстраційний індекс, посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який надається відповідь (за потреби), адресат, заголовок до тексту, текст, відмітка про наявність додатків (за потреби), підпис, відмітка про виконавця.
Датою листа є дата його підписання, яка має збігатися із датою реєстрації вихідної кореспонденції.
Текст листа викладається від першої особи множини з використанням слів: «просимо повідомити…», «роз’яснюємо, що…».
Зазвичай у листі порушується одне питання.
8. Акт — документ, складений групою осіб для засвідчення встановлених фактів або подій. Акти оформлюються за результатами ревізій фінансово-господарської діяльності, під час приймання-передавання справ, списання майна тощо.
Датою акта є дата його складення.
Текст акта складається зі вступної та констатуючої частин.
У вступній частині зазначаються підстави для складання акта та називаються особи, які склали акт або були присутні при цьому.
У констатуючій частині викладаються суть, завдання, характер виконаної роботи, встановлені факти, пропозиції та висновки. Констатуюча частина може оформлюватися у вигляді таблиці.
У кінці тексту акта записуються дані про кількість примірників акта та їх місцезнаходження.
Акт підписують усі особи, які брали участь у його складанні.
Особа, яка має зауваження до змісту акта, підписує його і викладає свою думку на окремому аркуші, який додається до акта.
IV. Реєстрація документів
1. Документи в закладі реєструються централізовано незалежно від способу їх створення, одержання чи відтворення.
2. Реєстрація документів здійснюється відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.
3. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням інформації та полягає у веденні запису облікових даних про документ, яким фіксується факт створення, відправлення або отримання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу із записом у відповідних журналах реєстрації необхідних відомостей про документ.
4. Реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи (довідки, доповідні записки, заяви, протоколи засідань педагогічних рад, комісій тощо).
5. Документи реєструються лише один раз: вхідні — у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані — у день підписання або затвердження.
6. Документи, які надходять до закладу, реєструються в журналі вхідної кореспонденції, ті, що відправляються, — у журналі вихідних документів, внутрішні — у журналі внутрішніх документів, накази — у журналах реєстрації наказів.
Перелік документів, що не підлягають реєстрації наведено у додатку 3 до цієї Інструкції.
Примірні форми реєстраційних журналів вхідних, вихідних, внутрішніх документів наведено у додатках 5 — 7 до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.
7. Документи реєструються за групами залежно від назви виду, автора та змісту. Окремо реєструються:
⦁ вхідні документи;
⦁ накази з основної діяльності;
⦁ накази з руху учнів/вихованців;
⦁ накази з адміністративно-господарських питань;
⦁ накази з кадрових питань тривалого зберігання;
⦁ внутрішні документи (протоколи, довідки, доповідні, пояснювальні записки, заяви працівників тощо);
⦁ бухгалтерські документи;
⦁ звернення громадян, у тому числі батьків або законних представників учнів;
⦁ запити на публічну інформацію.
8. Документи, що передаються електронною поштою у сканованій формі без електронного цифрового підпису, реєструються окремо від інших документів із зазначенням електронної адреси відправника та адресата.
9. Під час реєстрації документа надається умовне позначення — реєстраційний індекс. Складові частини реєстраційного індексу документа (крім звернень громадян) відокремлюються одна від одної правобічною похилою рискою.
10. Для вхідних документів реєстраційний індекс складається з порядкового номера та індексу справи, наприклад 89/02-04, де 89 — порядковий номер документа у межах року, 02-04 — індекс справи за номенклатурою справ.
11. У вихідного та внутрішнього (за винятком наказів, протоколів) документа реєстраційний індекс складається із індексу справи за номенклатурою справ та порядкового номера, наприклад 02-04/176, де 02-04 — індекс справи за номенклатурою справ, 176 — порядковий номер документа у межах року.
V. Складання номенклатури справ
1. Номенклатура справ — обов’язковий для закладу систематизований перелік назв (заголовків) справ, що формуються із зазначенням строків зберігання справ.
2. Номенклатура справ створюється з метою встановлення в закладі єдиного порядку формування справ, забезпечення їх обліку, оперативного пошуку документів за їх змістом і видом, визначення строків зберігання справ і є основою для складання описів справ постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання, а також для обліку справ тимчасового (до 10 років включно) зберігання.
3. Складання та оформлення номенклатури справ здійснюється відповідно до вимог глави 1 розділу IV Правил організації діловодства та архівного зберігання.
4. Номенклатура справ закладу розробляється відповідальною особою за організацію діловодства у закладі спільно із заступниками керівника.
5. Номенклатура справ ухвалюється експертною комісією (далі — ЕК) закладу, яка створюється відповідно до законодавства.
6. Заклад погоджує номенклатуру справ з ЕК відділу освіти Новоселицької РДА .
7. Номенклатура справ закладу підлягає погодженню з відділом освіти Новоселицької РДА один раз на п’ять років або невідкладно в разі істотних змін у формі власності, структурі, функціях та характері роботи.
8. Погоджену ЕК відділу освіту Новоселицької РДА номенклатуру справ затверджує керівник закладу.
9. Наприкінці року номенклатура справ закривається підсумковим записом про категорії та кількість справ, заведених у відповідному році.
10. Номенклатура справ щороку (не пізніше 20 грудня) уточнюється, затверджується керівником закладу та вводиться в дію з 01 січня наступного року.
VI. Формування справ, зберігання документів
1. Формування справ — групування виконаних документів у справи відповідно до номенклатури справ.
2. Формування справ закладу здійснюється з дотриманням вимог Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.
3. Накази з основної діяльності закладу, адміністративно-господарських, кадрових питань та руху учнів групуються в різні справи у хронологічному порядку відповідно до їх видів та строків зберігання.
4. Документи, затверджені наказом керівника закладу, є додатками до нього і групуються разом із цим розпорядчим документом.
5. Листування групується за змістом і кореспондентською ознакою та систематизується в хронологічному порядку: документ-відповідь розміщується за документом-запитом.
6. Алфавітна книга учнів/вихованців, журнали групи подовженого дня, обліку пропущених і замінених уроків, книги обліку та видачі свідоцтв і додатків до свідоцтв про базову загальну середню освіту, атестатів та додатків до атестатів про повну загальну середню освіту, золотих медалей «За високі досягнення у навчанні» та срібних медалей «За досягнення у навчанні» прошнуровуються, а сторінки нумеруються. На останній сторінці журналу/книги робиться запис про кількість сторінок у журналі/книзі, що підписує керівник закладу. Підпис керівника скріплюється печаткою закладу.
7. У разі потреби за рішенням педагогічної ради у закладі можуть створюватися та вестися інші журнали (журнал практичного психолога, соціального педагога тощо).
VII. Експертиза цінності документів.
Порядок підготовки справ до передання для архівного зберігання
1. Експертиза цінності документів та порядок підготовки справ до передання для архівного зберігання здійснюються на підставі Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.
Спеціальні вимоги до експертизи цінності документів та порядку підготовки справ до передання для архівного зберігання закладу передбачені цією Інструкцією
2. Для організації та проведення експертизи цінності документів, що утворилися у діловодстві закладу, утворюється ЕК закладу. Створення ЕК та організація її роботи здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року № 1004 «Про проведення експертизи цінності документів» та наказу Міністерства юстиції України від 19 червня 2013 року № 1227/5 «Про затвердження Типового положення про експертну комісію державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 червня 2013 року за № 1062/23594.
Склад ЕК та положення про неї затверджуються наказом керівника закладу. Головою ЕК призначається один із заступників керівника закладу, секретарем — особа, відповідальна за документи, що підлягають зберіганню та переданню в архів.
До складу ЕК закладу за їх згодою можуть входити представники архівних установ, органу вищого рівня , методичних центрів, професійних спілок, їх об’єднань.
3. Справи постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання передаються на зберігання особі, відповідальній за архів, за описами, що складаються особами, відповідальними за формування справ з відповідного напряму.
Прийняття кожної справи здійснюється у присутності працівника, який передає документи.
4. У кінці кожного примірника опису особа, відповідальна за архів закладу, проставляє підпис щодо прийняття справ з обов’язковим зазначенням кількості (цифрами і словами) переданих справ і зазначає дату.
5. Після прийняття справ постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання, з кадрових питань особа, відповідальна за архів закладу, на підставі описів справ, за якими здійснено прийняття документів, за встановленою формою готує річні розділи зведених описів справ:
⦁ постійного зберігання (у закладі, що є джерелом формування НАФ);
⦁ тривалого (понад 10 років) зберігання;
⦁ з кадрових питань.
Особою, відповідальною за архів, складається акт про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ.
6. Зведений опис справ постійного зберігання складається у чотирьох примірниках. Після схвалення ЕПК державного архіву та затвердження керівником закладу один його примірник направляється державній архівній установі чи архівному відділу міської ради, у зоні комплектування якого перебуває заклад, другий примірник зберігається як недоторканий особою, відповідальною за архів закладу, третій, четвертий — використовуються у закладі для поточного пошуку справ і у разі їх передання на постійне зберігання надходять до відповідної архівної установи.
7. Зведений опис тривалого (понад 10 років) зберігання складається у трьох примірниках. До нього включаються також справи, які за номенклатурою справ мають строк зберігання «до ліквідації закладу». Після схвалення ЕК закладу примірники опису направляються на схвалення ЕК органу управління освітою. Після повернення всіх примірників опису його затверджує керівник закладу. Перший примірник опису зберігається в закладі як недоторканий, другий — є робочим і використовується для поточного пошуку справ, третій може надсилатися для контролю відповідному органу управління освітою.
8. Опис справ з кадрових питань складається у закладі, який не є джерелом формування НАФ — у двох примірниках.
9. Заголовки справ опису з кадрових питань систематизуються за номінальною ознакою (групування в одну справу документів одного виду) у такій послідовності:
⦁ накази керівника закладу з кадрових питань;
⦁ накази керівника закладу з руху учнів/вихованців;
⦁ облікові документи;
⦁ списки учнів/вихованців (алфавітна книга учнів/вихованців);
⦁ журнали реєстрації наказів з кадрових питань;
⦁ особові справи працівників;
⦁ контракти, трудові договори;
⦁ бухгалтерські документи (особові рахунки із заробітної плати, в разі їх відсутності — розрахункові відомості із зарплати);
⦁ документи про тарифікацію (тарифікаційні відомості (списки));
⦁ документи про проведення державної атестації;
⦁ книги обліку і видачі свідоцтв та додатків до свідоцтв про базову загальну середню освіту; атестатів та додатків до атестатів про повну загальну середню освіту, золотих медалей «За високі досягнення у навчанні» та срібних медалей «За досягнення у навчанні»;
⦁ документи про нещасні випадки (акти, протоколи, висновки, журнали);
⦁ журнали реєстрації осіб, потерпілих від нещасних випадків;
⦁ журнали обліку руху трудових книжок та вкладок до них;
⦁ журнал реєстрації наказів з руху учнів/вихованців;
⦁ незатребувані особисті документи працівників (трудові книжки).
10. Особові справи учнів вносяться до опису за роком звільнення працівника і систематизуються за прізвищами звільнених працівників в алфавітному порядку.
11. Зведені описи справ постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання, з кадрових питань та акт про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ (далі — акт про вилучення для знищення документів), розглядаються ЕК закладу одночасно.
12. ЗЗСО описи справ з кадрових питань разом з актами про вилучення для знищення документів після схвалення їх ЕК закладу подає на розгляд ЕК архівного відділу освіти Новоселицької РДА. Описи справ тривалого (понад 10 років) зберігання після схвалення ЕК закладу подаються на розгляд ЕК органу управління освітою.
13. Погоджені (схвалені) акти про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, затверджуються керівником закладу.
14. Після затвердження акта про вилучення для знищення документів заклад має право знищити документи.
15. Керівник закладу зобов’язаний забезпечити збереження документів, а у разі включення закладу до списку юридичних осіб — джерел формування НАФ після закінчення встановлених граничних строків їх зберігання в цьому закладі — забезпечити передання документів для постійного зберігання архівного відділу освіти Новоселицької РДА.
Наказ по Берестянському НВК
від 21.11.2018 № 147
Перелік
документів, що створюються під час діяльності Берестянського НВК ,
із зазначенням строків зберігання
№ з/п Назва виду документу Строк зберігання
1. Статут закладу До ліквідації закладу ст. 30
2. Накази керівника з основної діяльності До ліквідації закладу
ст. 16-а
3. Накази керівника з кадрових питань: (про прийняття на роботу, переміщення за посадою, переведення на іншу роботу, сумісництво, звільнення; підвищення кваліфікації, стажування, зміна біографічних даних; заохочення (нагородження, преміювання), оплата праці, нарахування різних надбавок, доплат, матеріальної допомоги; всі види
відпусток працівників з важкими, відпусток щодо догляду за дитиною, відпусток без збереження заробітної плати) 75 р. ст. 16-6
4. Накази керівника з руху учнів/вихованців 15 р.
5. Накази керівника з кадрових питань особового складу тимчасового зберігання (про відрядження; стягнення; надання
щорічних оплачуваних відпусток та відпусток у зв’язку з навчанням) 5 р., ст. 16-6
6. Накази керівника з господарських питань (в основній діяльності) 5 р., ст. 16-в
7. Штатний розпис 75 р., ст. 37-а
8. Правила внутрішнього розпорядку 1 р. після заміни
новими
ст. 397
9. Тарифікаційні списки 25 р., ст. 415
10. Положення про структурні підрозділи закладу (за їх наявності) 75 р., ст. 39
11. Посадові інструкції працівників закладу 5 р., після замін новими, ст. 43
12. Протоколи загальних зборів (конференції) колективу До ліквідації закладу
ст. 12-а
13. Протоколи засідань педагогічної ради, атестаційної комісії тощо 10 р., ст. 14-а
14. План роботи закладу на календарний рік 6 р.
15. Робочий навчальний план закладу До заміни новим
16. Колективний договір До ліквідації закладу
ст. 395-а
17. Розклад навчальних занять Доки не мине потреба
18. Статистичні звіти з питань загальної середньої освіти (форми № ЗНЗ-1, № ЗНЗ3, № 83-РВК тощо) 1 р.
19. Документи (протоколи засідань та рішення атестаційних комісій, характеристики, атестаційні листи) про проведення атестацій і встановлення кваліфікації 5 р., ст. 636
20. Документи (свідоцтва, акти, договори) на землю, споруди, майно, на право володіння, користування, розпорядження майном До ліквідації закладу, ст. 87
21. Освітні програми закладу До заміни новими ст. 553
22. Протоколи засідань комісій про результати державної підсумкової атестації учнів та документи (учнівські роботи) атестації 3 р., ст. 567-а
23. Приймально-здавальні акти з усіма додатками, складені у разі зміни керівника закладу До ліквідації закладу
ст. 45-а
24. Приймально-здавальні акти з усіма додатками, складені у разі зміни посадових та матеріально відповідальних осіб 3 р. після зміни посадових та матеріально відповідальних осіб, ст. 45-6
25. Паспорт закладу 1р, ст. 541
26. Звернення (пропозиції, заяви, скарги) громадян та документи (листи, довідки, акти) з їх розгляду 5 р., ст. 82-а
27. Алфавітна книга учнів/ вихованців 10 р., ст. 525-є
28. Особові справи працівників 75 р. ст. 493-в
29. Особові справи учнів/вихованців 3 р. після закінчення
або вибуття, ст. 494-6
30. Трудові книжки працівників До запитання, не затребувані не менше
50 років, ст. 508
31. Книги обліку та видачі (реєстрації) свідоцтв і додатків до свідоцтв про базову загальну середню освіту, атестатів та додатків до атестатів про повну загальну середню освіту, золотих медалей «За високі досягнення у навчанні» та срібних медалей «За досягнення у навчанні» 75 р., ст. 531-а
32. Книги обліку та видачі похвальних листів «За високі досягнення у навчанні» та похвальних грамот «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів»³ 10 р.
33. Класні журнали (І-ІV та V-ХІ (XII) класів) та журнали обліку (навчальних досягнень учнів, які перебувають на індивідуальному навчанні, планування та обліку роботи гуртка, факультативу тощо, групи подовженого дня, пропущених і замінених уроків) 5 р., ст. 590
34. Журнал реєстрації осіб, потерпілих від нещасних випадків 45 р., після закінчення
журналу, ст. 477
35. Журнал обліку перевірок, ревізій та контролю за виконанням їх рекомендацій (контрольно-візитаційний журнал) 5 р., ст. 86
36. Табелі навчальних досягнень учнів (свідоцтва досягнень) Зберігаються в учнів
37. Інвентарна книга бібліотечного фонду До ліквідації бібліотеки, ст. 805
38. Журнал реєстрації (електронна база) наказів з основної діяльності До ліквідаціїзакладу
ст. 121-а
39. Журнал реєстрації (електронна база) наказів з кадрових питань (особового складу) тривалого зберігання 75 р., ст. 121-6
40. Журнал реєстрації (електронна база), наказів з руху учнів/вихованців 15 р.
41. Журнал реєстрації (електронна база) наказів з адміністративно-господарських питань, з кадрових питань (особового складу) тимчасового строку зберігання 5 р. ст. 121-в
42. Журнал обліку руху трудових книжок і вкладок до них 50 р. ст. 530-а
43. Журнали реєстрації (електронна база) протоколів педагогічної ради, загальних зборів (конференції) колективу, атестаційної комісії тощо 3 р. ст. 122
44. Журнал реєстрації (електронна база) вхідних, вихідних та внутрішніх (заяв, доповідних і пояснювальних записок тощо) документів 3 р. ст. 122
45. Журнал реєстрації (електронна база) звернень громадян 5 р. ст. 124
46. Журнал реєстрації запитів на публічну інформацію 5 р. ст. 124
47. Журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності 10 р. після закінчення журналу, ст.ст. 480, 481, 482
48. Зведена номенклатура справ закладу 5 р. після заміни новою та за умови складення зведених описів справ ст. 112-а
Заступник директора Ж.М.Кочурка

Додаток 1
до Інструкції з діловодства у
Берестянському НВК
(пункт 3 розділу II)
ВИМОГИ
до оформлення документів, що виготовляються за допомогою комп’ютерної техніки
1. Для друкування текстів службових документів використовується гарнітура Times New Roman, шрифт — розміром 12 — 14 друкарських пунктів. Дозволяється використовувати шрифт розміром 8 — 12 друкарських пунктів для друкування реквізиту «Прізвище виконавця і номер його телефону», виносок, пояснювальних написів до окремих елементів тексту документа або його реквізитів тощо.
Під час друкування заголовків дозволяється використовувати напівжирний шрифт (прямий або курсив).
2. Текст документів на папері формату А4 (210 x 297 міліметрів) рекомендовано друкувати через 1 — 1,5 міжрядкового інтервалу, а формату А5 (210 x 148 міліметрів) — через 1 міжрядковий інтервал.
Документи повинні мати такі поля (міліметрів):
⦁ 30 — ліве;
⦁ 10 — праве;
⦁ 20 — верхнє та нижнє.
Реквізити документа (крім тексту), які складаються з кількох рядків, друкуються через 1 міжрядковий інтервал. Складові частини реквізитів «Адресат», «Гриф затвердження», «Гриф погодження» відокремлюються один від одного через 1,5 міжрядкового інтервалу.
Реквізити документа відокремлюються один від одного через 1,5 — 3 міжрядкових інтервали.
3. Назва виду документа друкується великими літерами.
4. Розшифрування підпису в реквізиті «Підпис» друкується на рівні останнього рядка назви посади.
5. Не робиться відступ від межі лівого поля для реквізитів «Дата документа», «Заголовок до тексту документа», «Текст» (без абзаців), «Відмітка про наявність додатків», «Прізвище виконавця і номер його телефону», найменування посади у реквізитах «Підпис» та «Гриф погодження», напису «Згідно з оригіналом», а також слів «СЛУХАЛИ», «ВИСТУПИЛИ», «УХВАЛИЛИ», «НАКАЗУЮ».
6. За наявності кількох грифів затвердження і погодження вони розміщуються на одному рівні вертикальними рядками. Перший гриф — від межі лівого поля, другий — через 104 міліметри від межі лівого поля.
7. Під час оформлення документів на двох і більше сторінках друга та наступні сторінки мають бути пронумеровані. Перша сторінка не нумерується.
8. Тексти документів постійного зберігання друкуються на одному боці аркуша. Документи із строком зберігання до 5 років можна друкувати на лицьовому і зворотному боці аркуша.

Додаток 2
до Інструкції з діловодства
у Берестянському НВК
(пункт 4 розділу II)
ПЕРЕЛІК
документів, на яких підпис посадової особи засвідчується
відбитком печатки закладу
1. Акти (виконання робіт, списання матеріальних цінностей, фінансових перевірок, вилучення документів для знищення, передавання справ тощо).
2. Довідки (про використання бюджетних асигнувань на заробітну плату, нарахування із заробітної плати тощо).
3. Договори (про матеріальну відповідальність, науково-технічне співробітництво, підряди, оренду приміщень, виконання робіт тощо).
4. Документи (довідки, посвідчення тощо), що засвідчують права громадян і юридичних осіб.
5. Доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей.
6. Завдання (на проектування об’єктів, технічних споруд, капітальне будівництво, технічні тощо).
7. Зразки відбитків печаток і підписів працівників, які мають право здійснювати фінансово-господарські операції.
8. Кошторис витрат (на калькуляцію за договором, на капітальне будівництво тощо).
9. Листи гарантійні (на виконання робіт, надання послуг тощо).
10. Описи справ постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання, з кадрових питань.
11. Штатні розписи.
12. Трудові книжки.

Додаток 3
до Інструкції з діловодства
у Берестянському НВК
(пункт 6 розділу IV)
ПЕРЕЛІК
документів, що не підлягають реєстрації спеціально
призначеною для цього особою
1. Графіки, наряди, заявки, рознарядки.
2. Зведення та інформація, надіслані до відома.
3. Навчальні плани, освітні програми (копії).
4. Рекламні повідомлення, плакати, програми нарад, конференцій тощо.
5. Норми витрат матеріалів.
6. Вітальні листи і запрошення.
7. Друковані видання (книги, журнали, бюлетені).
8. Місячні, квартальні, піврічні звіти.
9. Форми статистичної звітності.
10. Договори.

 

 

СХВАЛЕНО                                                                                           ЗАТВЕРДЖЕНО
Засідання педагогічної ради                                                         Директор НВК
Протокол №  2                                                                                    Скрипник Л.В.
від 20.11.2018 р.
  Положення
              про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Берестянському            навчально- виховному комплексі
Загальні положення
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Берестянському НВК розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).
Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:
— стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
— систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
— оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
— оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
— оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
— забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
— створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
— інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.
Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
— оновлення методичної бази освітньої діяльності;
— контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
— моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
— створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ
1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти
Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:
— принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
— принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
— принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
— принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
— принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.
2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:
— посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
— дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
— надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;
— контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
— об’єктивне оцінювання результатів навчання.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
— самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
— посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
— дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
— надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
— академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
— самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
— фабрикація — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
— фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
— списування — виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
— обман — надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
— хабарництво — надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
— необ’єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
— відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
— позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
— повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
— повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.
Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:
— ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
— особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
— знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
— оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.
3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.
У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.
Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
— контролююча — визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
одну.
— навчальна — сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
— діагностико-коригувальна — з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
— стимулювально-мотиваційна — формує позитивні мотиви навчання;
— виховна — сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:
— характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
— якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
— сформованість предметних умінь і навичок;
— рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
— досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
— самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна
Повнота знань — кількість знань, визначених навчальною програмою. Глибина знань — усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань. Гнучкість знань — уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і
нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.
Системність знань — усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.
Міцність знань — тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.
Знання є складовою умінь учнів діяти.
Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.
Навички — дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.
Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.
Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.
Вони визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень — початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень — середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
Четвертий рівень — високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255)
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Навчальні досягнення учнів 3-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за
№566/19304.
КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи
Рівні навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий 1 Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
2 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
3 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
II. Середній 4 Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
6 Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя
III. Достатній 7 Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
8 Учні вміють розпізнавати об’єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями
9 Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)
IV. Високий 10 Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами
11 Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях
12 Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання
КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи
Рівні навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий 1 Учні розрізняють об’єкти вивчення
2 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об’єкт вивчення
3 Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання
II. Середній 4 Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
6 Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
III. Достатній 7 Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
8 Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності
9 Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий 10 Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
11 Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати Проблеми
12 Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання — це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
— усунення безсистемності в оцінюванні;
— підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
— індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
— систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
— концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік — на основі семестрових оцінок.
Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль «За високі досягнення в навчанні» та срібну медаль «За досягнення в навчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.
Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.
4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.
Атестація педагогічних працівників — це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.
Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя»:
Критерії оцінювання роботи вчителя
І. Професійний рівень діяльності вчителя
Кваліфікаційні категорії
Критерії Спеціаліст другої категорії Спеціаліст першої категорії Спеціаліст вищої категорії
1. Знання теоретичних і практичних основ предмета Відповідає загальним ви- могам, що висуваються до вчителя Має глибокі знання зі свого предмета Відповідає вимогам, що ви- суваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми
2. Знання сучасних Слідкує за спеціальною і Володіє методиками аналізу ‘ Володіє методами науково-
досягнень у методичною літературою; . навчально-методичної роботи з дослідницької, експеримен-
методиці: працює за готовими ме- предмета; варіює готові, тальної роботи, використовує в
тодиками й програмами розроблені іншими методики й роботі власні оригінальні
навчання; використовує програми; використовує програми й методики
прогресивні ідеї минулого і програми й методики, спря-
сучасності; уміє самостійно мовані на розвиток особистості,

розробляти методику викладання інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи
3. Уміння аналі- зувати свою ді- яльність Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації
4. Знання нових педагогічних концепцій Знає сучасні технології на- вчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й программами Розробляє нові педагогічні технології навчання й вихо- вання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності
5. Знання теорії педагогіки й ві- кової психології учня «Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й ви- ховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково- обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя.
Критерії Спеціаліст другої категорії Спеціаліст першої категорії Спеціаліст вищої категорії
1.Володіння способами інди- відуалізації навчання Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації дифе- ренційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми
2.Уміння активізувати пізнавальну діяль- ність учнів Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм пред- метом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння Забезпечує успішне формування системи знань на основі само- управління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до осо- бистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з ви- сокою пізнавальною активністю і сформованими навичками Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошу- кову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками
3. Робота з роз- витку в учнів загально- навчальних вмінь і навичок Прагне до формування навичок раціональної організації праці Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт

учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)
4.Рівень навченості учнів Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнів Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук
ІІІ. Комунікативна культура
Критерії Спеціаліст другої категорії Спеціаліст першої категорії Спеціаліст вищої категорії
1. Комунікативні й організаторські здібності Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює Відчуває потребу в комуні- кативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності
2. Здатність до співпраці з учнями Володіє відомими в педа- гогіці прийомами пере- конливого впливу, але ви- користовує їх без аналізу ситуації Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до по- дальших виховних впливів учителя Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе ви- користання в спілкуванні. Ви- ховує вміння толерантно ста- витися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні ро- зумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів
3. Готовність до співпраці з колегами Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів Моралі Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами
4. Готовність до співпраці з батьками Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батьками Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології Налагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності
5. Педагогічний такт Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями . Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості

6. Педагогічна культура Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну Інтонацію Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією
7. Створення комфортного мікроклімату Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури Особистості Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей
Сертифікація педагогічних працівників — це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.
5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.
Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:
— створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
— раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
— забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
— визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
— правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
— забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
— створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.
Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:
— прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
— забезпечувати відкрите керівництво;
— вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
— організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
— працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
— постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.
Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:
— рівнем його компетентності;
— обраною концепцією власної діяльності;
— рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.
Установити ефективність навчально-виховного процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.
Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:
— найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
— сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
— посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
— забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;
— визначення відповідності займаній посаді;
— стимулювання їх професійного та посадового зростання.
Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів: І. Підготовчого.
ІІ. Основного.
ІІІ. Підсумково-корекційного.
ІV. Регулятивно-корекційного.
На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:
Ø матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;
Ø відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;
Ø результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);
Ø робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;
Аналізуються статистичні дані:
Ø результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;
Ø охоплення учнів гарячим харчуванням;
Ø випадки дитячого травматизму, що сталися під освітнього процесу;
Ø плинність керівних та педагогічних кадрів;
Ø наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.
Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: Діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно- діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.
Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.
Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.
Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально- психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.
Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.
До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з його підрозділів.
Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт.
Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників навчального закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та навчально-виховного процесу.
Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:
Ø проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;
Ø індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
Ø надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;
Ø оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.
Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.
Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.
Корекційний — має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.
Регулятивно-корекційний етап — передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.
Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.
Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.
Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:
— цілеспрямованість та саморозвиток;
— компетентність;
— динамічність та самокритичність;
— управлінська етика;
— прогностичність та аналітичність;
— креативність, здатність до інноваційного пошуку.
— здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.
Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:
1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.
2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.
4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
6. Поширення позитивної інформації про заклад.
7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).
8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу. 10.Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.
6. Інформаційна система для ефективного управління закладом освіти
Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти. Така діяльність проводиться у двох напрямках:
— впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;
— комп’ютеризація освітнього процесу.
Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.
Другий напрям — це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.
Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. В цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації є створення її належної та ефективної інфраструктури, впровадження уніфікованих засобів доступу до корпоративних даних, поліпшення керування всіх комплексів інформаційних ресурсів, а також забезпечення відповідності інфраструктури стратегічним цілям закладу.
Інформаційна система управління — це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді. До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів по
різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.
7. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування
Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:
1. Рівність і доступність використання.
Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відосо- блення окремих груп населення.
2. Гнучкість використання.
Дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.
3. Просте та зручне використання.
Дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.
4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.
Дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей
сприйняття користувача.
5. Припустимість помилок.
Дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.
6. Низький рівень фізичних зусиль.
Дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.
7. Наявність необхідного розміру і простору.
Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.
8. Моніторинг якості освіти
Моніторинг якості освіти — це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.
Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).
Завдання моніторингу:
— Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.
— Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.
— Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.
— Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.
— Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.
Предмет моніторингу.
Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти. Об’єкти моніторингу.
Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:
— здобувач освіти;
— учитель;
— класний керівник;
— батьки і громадськість та ін. Суб’єкти моніторингу.
Суб’єктами моніторингу виступають:
— моніторингова група;
— адміністрація закладу;
— органи управління освітою (різних рівнів).
Форми та методи моніторингу. Основними формами моніторингу є:
— самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
— внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків);
— зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою. Критерії моніторингу:
— об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
— систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
— відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
— надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
— гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
Очікувані результати:
— Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.
— Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
Підсумки моніторингу:
— Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.
— Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних обєднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.
— За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Берестянського НВК
21.11.2018 №

Інструкція з діловодства у Берестянському НВК
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція встановлює загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами у Берестянському НВК (далі ЗЗСО).
2. Дотримання вимог щодо порядку ведення документування, встановлених цією Інструкцією, є обов’язковою для ЗЗСО.
3. ЗЗСО організовує діловодство відповідно до Інструкції, яка розроблена на основі Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти та затверджується наказом ЗЗСО.
4. Організація діловодства і контроль за своєчасним розглядом та проходженням документів у закладі здійснюються секретарем
5. Створення електронних документів здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», наказу Міністерства юстиції України від 11 листопада 2014 року № 1886/5 «Про затвердження Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2014 року за № 1421/26198.
Заклад може створювати документи тимчасового (до 10 років включно) строку зберігання лише в електронній формі за умови наявності відповідного технічного забезпечення з урахуванням вимог законодавства України та цієї Інструкції.
6. Порядок організації діловодства за зверненнями громадян, запитами на публічну інформацію визначається Законами України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації».
7. У закладі діловодство здійснюється державною мовою. Документи складаються державною мовою.
Документи, які надсилаються іноземним адресатам, оформлюються українською мовою, або мовою держави-адресата, або однією з мов міжнародного спілкування.
8. Строки зберігання документів, що створюються під час діяльності закладу, визначаються наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884 (зі змінами).
II. Загальні вимоги до створення, оформлення та документування управлінської інформації
1. Документування управлінської інформації закладу полягає у створенні документів, що спрямовані на вирішення управлінських рішень.
2. Назва виду документа (наказ, протокол, доповідна записка тощо) має відповідати назвам, передбаченим розділом 3 Державного класифікатора управлінської документації ДК 010-98, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 31 грудня 1998 року № 1024 (зі змінами).
Оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування мають відповідати Національному стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55 (далі — ДСТУ).
3. Організаційно-розпорядчі документи оформлюються на бланках, що виготовляються згідно з вимогами ДСТУ та цієї Інструкції.
У закладі можуть використовуватися такі бланки документів:
⦁ загальний бланк для створення різних видів документів (без зазначення у бланку назви виду документа);
⦁ бланк листа;
⦁ бланк наказу.
Вимоги до оформлення документів, що виготовляються за допомогою комп’ютерної техніки, наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.
4. Посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених законодавством України, статутом закладу, посадовими інструкціями, наказом про розподіл обов’язків між керівником закладу та його заступниками тощо.
Відбитком печатки закладу засвідчують підпис посадової особи на документах із питань організаційної та фінансово-господарської діяльності за переліком документів, на яких підпис посадової особи засвідчується відбитком печатки закладу.
Відбиток печатки ставиться так, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи, або проставляється на окремо виділеному для цього місці з відміткою «М. П.».
5. Заклад може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ньому, а також у випадках, передбачених в абзаці другому цього пункту.
У разі підготовки документів для надання судовим органам, під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових та інших прав у взаємовідносинах із закладом, а також під час формування особових справ працівників заклад може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії документів про освіту тощо).
Відмітка «Копія» проставляється на лицьовому боці у верхньому правому кутку першого аркуша документа.
Копії наказів, інших документів засвідчує керівник ЗЗСО.
6. У разі потреби проведення оцінки доцільності створення документа, його обґрунтованості та відповідності законодавству здійснюється погодження документа.
Погодження документів здійснюється відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181 (далі — Правила організації діловодства та архівного зберігання документів).
Гриф погодження розміщують нижче реквізиту «Підпис». Він складається зі слова ПОГОДЖЕНО (без лапок), назви посади особи, яка погоджує документ (разом з найменуванням закладу), підпису, ініціалу(ів) і прізвища, дати погодження.
7. Затвердження управлінських документів здійснюється особисто керівником закладу відповідно до його повноважень або розпорядчим документом закладу із зазначенням на документі грифа затвердження, оформленого відповідним чином.
Порядок затвердження документів здійснюється відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.
Гриф затвердження складається зі слова ЗАТВЕРДЖУЮ (без лапок), назви посади, підпису, ініціалу і прізвища особи, яка затвердила документ, дати затвердження.
У разі затвердження документа рішенням колегіального органу гриф затвердження складається зі слова ЗАТВЕРДЖЕНО (без лапок), назви, дати і номера документа у називному відмінку.
III. Особливі вимоги до складання деяких видів документів
1. Наказ — розпорядчий документ, який видає керівник закладу на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов’язковий для виконання підлеглими. Накази видаються з основної діяльності, адміністративно-господарських, кадрових питань закладу, а також руху учнів.
Накази з основної діяльності, адміністративно-господарських, кадрових питань, руху учнів/вихованців підписуються керівником закладу, а за його відсутності — особою, яка виконує його обов’язки, та реєструються в журналах реєстрації наказів.
Після підписання наказу зміни до нього вносяться лише шляхом видання нового наказу про внесення змін.
Наказ оформлюється на бланку наказу закладу.
Зміст наказу стисло викладається в заголовку, який починається з прийменника «Про» та складається за допомогою віддієслівного іменника («Про затвердження…», «Про створення…») або іменника («Про підсумки…»).
Текст наказу з основної діяльності, адміністративно-господарських питань та руху учнів/вихованців складається з двох частин — констатуючої (преамбули) і розпорядчої.
У констатуючій частині зазначається підстава, обґрунтування або мета видання наказу. Розпорядча частина наказу починається із слова «НАКАЗУЮ», яке друкується з нового рядка великими літерами без відступу від лівого поля і лапок, після чого ставиться двокрапка.
Якщо наказ видається на підставі іншого розпорядчого документа, у констатуючій частині зазначаються назва виду цього документа, його автор, дата, номер та заголовок.
Накази нумеруються в порядку їх видання в межах календарного року; накази з основної діяльності, руху учнів/вихованців, адміністративно-господарських, кадрових питань мають окрему порядкову нумерацію. З метою розрізнення груп наказів до реєстраційного індексу наказу через дефіс додається літерна відмітка, наприклад:
⦁ накази з кадрових питань – № 2-к;
⦁ накази з руху учнів – № 2-у.
2. Протокол — документ, у якому фіксується перебіг ведення засідань, ухвалення рішень дорадчими та колегіальними органами, комісіями тощо.
Протоколи засідань педагогічних рад, інших дорадчих та колегіальних органів складаються в стислій формі. У протоколі, складеному в стислій формі, фіксуються лише прийняті рішення без деталізації перебігу обговорення питання.
У разі потреби за рішенням загальних зборів (конференції) колективу протоколи загальних зборів (конференції) колективу можуть складатися у повній формі.
Нумерація протоколів засідань педагогічної ради ведеться в межах навчального року, протоколів виборних органів — у межах їх повноважень.
Нумерація протоколів ведеться окремо за кожною групою протоколів засідань відповідного колегіального органу.
3. Датою протоколу є дата проведення засідання.
Заголовок до тексту протоколу має відображати вид засідання (нарада, збори, конференція тощо) або колегіальної діяльності (комісія, рада, збори, робоча група тощо) і включати назву виду документа.
Текст протоколу складається зі вступної та основної частин.
У вступній частині протоколу зазначаються прізвища та ініціали голови або головуючого на засіданні, зборах тощо, секретаря, запрошених, а також присутніх осіб.
У разі потреби за рішенням відповідного органу у списку присутніх зазначаються посади запрошених осіб та найменування установ. Якщо кількість присутніх перевищує 15 осіб, зазначається їх загальна кількість з посиланням на список, що додається до протоколу.
4. Вступна частина містить порядок денний: перелік розглянутих на засіданні питань. Порядок денний подається наприкінці вступної частини.
Слова «Порядок денний» друкуються від межі лівого поля, після них ставиться двокрапка. Кожне питання нумерується арабськими цифрами і друкується з абзацу. Формування питань у порядку денному починається з прийменника «Про».
5. Основна частина протоколу складається з розділів, які мають відповідати пунктам порядку денного. Розділи нумеруються арабськими цифрами і будуються за такою схемою:
⦁ для стислої форми протоколів: «СЛУХАЛИ — УХВАЛИЛИ»;
⦁ для повної форми протоколів: «СЛУХАЛИ — ВИСТУПИЛИ — УХВАЛИЛИ».
Після слова «СЛУХАЛИ» з нового рядка зазначаються прізвище та ініціали (ініціал імені) кожного доповідача.
У повній формі протоколу після слова «ВИСТУПИЛИ» фіксуються виступи тих осіб, які взяли участь в обговоренні доповіді (питання порядку денного). Виступи оформлюються в протоколі із зазначенням посад, прізвищ та ініціалів (ініціалу), імен доповідачів у називному відмінку, викладенням змісту виступу або питання, відповіді на нього.
6. Тексти виступів у протоколі викладаються від третьої особи однини.
Текст або тези доповіді, оформлені як окремі документи, до тексту протоколу не включаються. Після відомостей про доповідача ставиться тире і зазначається «Текст доповіді додається до протоколу».
Після слова «УХВАЛИЛИ» фіксується прийняте рішення з обговорюваного питання порядку денного, яке має включати складові, що відповідають на такі питання: кому, що зробити і в який строк.
У разі якщо приймається рішення про схвалення, погодження, затвердження документа, який обговорювався на засіданні, цей документ додається до протоколу. За наявності інших документів, що розглядалися на засіданні та факт обговорення яких було зафіксовано в тексті протоколу, вони нумеруються арабськими цифрами (наприклад, додаток 1, додаток 2). У відповідних пунктах протоколу проставляються посилання на ці додатки.
Протокол підписує головуючий на засіданні колегіального (дорадчого) органу та секретар (за наявності). Протокол засідань комісій підписують усі члени комісії.
7. Листи складаються з метою обміну інформацією між закладом та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, закладами, установами, організаціями та іншими фізичними і юридичними особами.
Бланки листа мають такі реквізити:
⦁ найменування засновника закладу ( Новоселицька міська рада);
⦁ повне найменування закладу відповідно до установчих документів;
⦁ довідкові дані про заклад (поштова адреса, номери телефонів, факсів, рахунків у банку, адресу електронної пошти тощо).
Реквізитами листа є: дата, реєстраційний індекс, посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який надається відповідь (за потреби), адресат, заголовок до тексту, текст, відмітка про наявність додатків (за потреби), підпис, відмітка про виконавця.
Датою листа є дата його підписання, яка має збігатися із датою реєстрації вихідної кореспонденції.
Текст листа викладається від першої особи множини з використанням слів: «просимо повідомити…», «роз’яснюємо, що…».
Зазвичай у листі порушується одне питання.
8. Акт — документ, складений групою осіб для засвідчення встановлених фактів або подій. Акти оформлюються за результатами ревізій фінансово-господарської діяльності, під час приймання-передавання справ, списання майна тощо.
Датою акта є дата його складення.
Текст акта складається зі вступної та констатуючої частин.
У вступній частині зазначаються підстави для складання акта та називаються особи, які склали акт або були присутні при цьому.
У констатуючій частині викладаються суть, завдання, характер виконаної роботи, встановлені факти, пропозиції та висновки. Констатуюча частина може оформлюватися у вигляді таблиці.
У кінці тексту акта записуються дані про кількість примірників акта та їх місцезнаходження.
Акт підписують усі особи, які брали участь у його складанні.
Особа, яка має зауваження до змісту акта, підписує його і викладає свою думку на окремому аркуші, який додається до акта.
IV. Реєстрація документів
1. Документи в закладі реєструються централізовано незалежно від способу їх створення, одержання чи відтворення.
2. Реєстрація документів здійснюється відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.
3. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням інформації та полягає у веденні запису облікових даних про документ, яким фіксується факт створення, відправлення або отримання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу із записом у відповідних журналах реєстрації необхідних відомостей про документ.
4. Реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи (довідки, доповідні записки, заяви, протоколи засідань педагогічних рад, комісій тощо).
5. Документи реєструються лише один раз: вхідні — у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані — у день підписання або затвердження.
6. Документи, які надходять до закладу, реєструються в журналі вхідної кореспонденції, ті, що відправляються, — у журналі вихідних документів, внутрішні — у журналі внутрішніх документів, накази — у журналах реєстрації наказів.
Перелік документів, що не підлягають реєстрації наведено у додатку 3 до цієї Інструкції.
Примірні форми реєстраційних журналів вхідних, вихідних, внутрішніх документів наведено у додатках 5 — 7 до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.
7. Документи реєструються за групами залежно від назви виду, автора та змісту. Окремо реєструються:
⦁ вхідні документи;
⦁ накази з основної діяльності;
⦁ накази з руху учнів/вихованців;
⦁ накази з адміністративно-господарських питань;
⦁ накази з кадрових питань тривалого зберігання;
⦁ внутрішні документи (протоколи, довідки, доповідні, пояснювальні записки, заяви працівників тощо);
⦁ бухгалтерські документи;
⦁ звернення громадян, у тому числі батьків або законних представників учнів;
⦁ запити на публічну інформацію.
8. Документи, що передаються електронною поштою у сканованій формі без електронного цифрового підпису, реєструються окремо від інших документів із зазначенням електронної адреси відправника та адресата.
9. Під час реєстрації документа надається умовне позначення — реєстраційний індекс. Складові частини реєстраційного індексу документа (крім звернень громадян) відокремлюються одна від одної правобічною похилою рискою.
10. Для вхідних документів реєстраційний індекс складається з порядкового номера та індексу справи, наприклад 89/02-04, де 89 — порядковий номер документа у межах року, 02-04 — індекс справи за номенклатурою справ.
11. У вихідного та внутрішнього (за винятком наказів, протоколів) документа реєстраційний індекс складається із індексу справи за номенклатурою справ та порядкового номера, наприклад 02-04/176, де 02-04 — індекс справи за номенклатурою справ, 176 — порядковий номер документа у межах року.
V. Складання номенклатури справ
1. Номенклатура справ — обов’язковий для закладу систематизований перелік назв (заголовків) справ, що формуються із зазначенням строків зберігання справ.
2. Номенклатура справ створюється з метою встановлення в закладі єдиного порядку формування справ, забезпечення їх обліку, оперативного пошуку документів за їх змістом і видом, визначення строків зберігання справ і є основою для складання описів справ постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання, а також для обліку справ тимчасового (до 10 років включно) зберігання.
3. Складання та оформлення номенклатури справ здійснюється відповідно до вимог глави 1 розділу IV Правил організації діловодства та архівного зберігання.
4. Номенклатура справ закладу розробляється відповідальною особою за організацію діловодства у закладі спільно із заступниками керівника.
5. Номенклатура справ ухвалюється експертною комісією (далі — ЕК) закладу, яка створюється відповідно до законодавства.
6. Заклад погоджує номенклатуру справ з ЕК відділу освіти Новоселицької РДА .
7. Номенклатура справ закладу підлягає погодженню з відділом освіти Новоселицької РДА один раз на п’ять років або невідкладно в разі істотних змін у формі власності, структурі, функціях та характері роботи.
8. Погоджену ЕК відділу освіту Новоселицької РДА номенклатуру справ затверджує керівник закладу.
9. Наприкінці року номенклатура справ закривається підсумковим записом про категорії та кількість справ, заведених у відповідному році.
10. Номенклатура справ щороку (не пізніше 20 грудня) уточнюється, затверджується керівником закладу та вводиться в дію з 01 січня наступного року.
VI. Формування справ, зберігання документів
1. Формування справ — групування виконаних документів у справи відповідно до номенклатури справ.
2. Формування справ закладу здійснюється з дотриманням вимог Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.
3. Накази з основної діяльності закладу, адміністративно-господарських, кадрових питань та руху учнів групуються в різні справи у хронологічному порядку відповідно до їх видів та строків зберігання.
4. Документи, затверджені наказом керівника закладу, є додатками до нього і групуються разом із цим розпорядчим документом.
5. Листування групується за змістом і кореспондентською ознакою та систематизується в хронологічному порядку: документ-відповідь розміщується за документом-запитом.
6. Алфавітна книга учнів/вихованців, журнали групи подовженого дня, обліку пропущених і замінених уроків, книги обліку та видачі свідоцтв і додатків до свідоцтв про базову загальну середню освіту, атестатів та додатків до атестатів про повну загальну середню освіту, золотих медалей «За високі досягнення у навчанні» та срібних медалей «За досягнення у навчанні» прошнуровуються, а сторінки нумеруються. На останній сторінці журналу/книги робиться запис про кількість сторінок у журналі/книзі, що підписує керівник закладу. Підпис керівника скріплюється печаткою закладу.
7. У разі потреби за рішенням педагогічної ради у закладі можуть створюватися та вестися інші журнали (журнал практичного психолога, соціального педагога тощо).
VII. Експертиза цінності документів.
Порядок підготовки справ до передання для архівного зберігання
1. Експертиза цінності документів та порядок підготовки справ до передання для архівного зберігання здійснюються на підставі Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.
Спеціальні вимоги до експертизи цінності документів та порядку підготовки справ до передання для архівного зберігання закладу передбачені цією Інструкцією
2. Для організації та проведення експертизи цінності документів, що утворилися у діловодстві закладу, утворюється ЕК закладу. Створення ЕК та організація її роботи здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року № 1004 «Про проведення експертизи цінності документів» та наказу Міністерства юстиції України від 19 червня 2013 року № 1227/5 «Про затвердження Типового положення про експертну комісію державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 червня 2013 року за № 1062/23594.
Склад ЕК та положення про неї затверджуються наказом керівника закладу. Головою ЕК призначається один із заступників керівника закладу, секретарем — особа, відповідальна за документи, що підлягають зберіганню та переданню в архів.
До складу ЕК закладу за їх згодою можуть входити представники архівних установ, органу вищого рівня , методичних центрів, професійних спілок, їх об’єднань.
3. Справи постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання передаються на зберігання особі, відповідальній за архів, за описами, що складаються особами, відповідальними за формування справ з відповідного напряму.
Прийняття кожної справи здійснюється у присутності працівника, який передає документи.
4. У кінці кожного примірника опису особа, відповідальна за архів закладу, проставляє підпис щодо прийняття справ з обов’язковим зазначенням кількості (цифрами і словами) переданих справ і зазначає дату.
5. Після прийняття справ постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання, з кадрових питань особа, відповідальна за архів закладу, на підставі описів справ, за якими здійснено прийняття документів, за встановленою формою готує річні розділи зведених описів справ:
⦁ постійного зберігання (у закладі, що є джерелом формування НАФ);
⦁ тривалого (понад 10 років) зберігання;
⦁ з кадрових питань.
Особою, відповідальною за архів, складається акт про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ.
6. Зведений опис справ постійного зберігання складається у чотирьох примірниках. Після схвалення ЕПК державного архіву та затвердження керівником закладу один його примірник направляється державній архівній установі чи архівному відділу міської ради, у зоні комплектування якого перебуває заклад, другий примірник зберігається як недоторканий особою, відповідальною за архів закладу, третій, четвертий — використовуються у закладі для поточного пошуку справ і у разі їх передання на постійне зберігання надходять до відповідної архівної установи.
7. Зведений опис тривалого (понад 10 років) зберігання складається у трьох примірниках. До нього включаються також справи, які за номенклатурою справ мають строк зберігання «до ліквідації закладу». Після схвалення ЕК закладу примірники опису направляються на схвалення ЕК органу управління освітою. Після повернення всіх примірників опису його затверджує керівник закладу. Перший примірник опису зберігається в закладі як недоторканий, другий — є робочим і використовується для поточного пошуку справ, третій може надсилатися для контролю відповідному органу управління освітою.
8. Опис справ з кадрових питань складається у закладі, який не є джерелом формування НАФ — у двох примірниках.
9. Заголовки справ опису з кадрових питань систематизуються за номінальною ознакою (групування в одну справу документів одного виду) у такій послідовності:
⦁ накази керівника закладу з кадрових питань;
⦁ накази керівника закладу з руху учнів/вихованців;
⦁ облікові документи;
⦁ списки учнів/вихованців (алфавітна книга учнів/вихованців);
⦁ журнали реєстрації наказів з кадрових питань;
⦁ особові справи працівників;
⦁ контракти, трудові договори;
⦁ бухгалтерські документи (особові рахунки із заробітної плати, в разі їх відсутності — розрахункові відомості із зарплати);
⦁ документи про тарифікацію (тарифікаційні відомості (списки));
⦁ документи про проведення державної атестації;
⦁ книги обліку і видачі свідоцтв та додатків до свідоцтв про базову загальну середню освіту; атестатів та додатків до атестатів про повну загальну середню освіту, золотих медалей «За високі досягнення у навчанні» та срібних медалей «За досягнення у навчанні»;
⦁ документи про нещасні випадки (акти, протоколи, висновки, журнали);
⦁ журнали реєстрації осіб, потерпілих від нещасних випадків;
⦁ журнали обліку руху трудових книжок та вкладок до них;
⦁ журнал реєстрації наказів з руху учнів/вихованців;
⦁ незатребувані особисті документи працівників (трудові книжки).
10. Особові справи учнів вносяться до опису за роком звільнення працівника і систематизуються за прізвищами звільнених працівників в алфавітному порядку.
11. Зведені описи справ постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання, з кадрових питань та акт про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ (далі — акт про вилучення для знищення документів), розглядаються ЕК закладу одночасно.
12. ЗЗСО описи справ з кадрових питань разом з актами про вилучення для знищення документів після схвалення їх ЕК закладу подає на розгляд ЕК архівного відділу освіти Новоселицької РДА. Описи справ тривалого (понад 10 років) зберігання після схвалення ЕК закладу подаються на розгляд ЕК органу управління освітою.
13. Погоджені (схвалені) акти про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, затверджуються керівником закладу.
14. Після затвердження акта про вилучення для знищення документів заклад має право знищити документи.
15. Керівник закладу зобов’язаний забезпечити збереження документів, а у разі включення закладу до списку юридичних осіб — джерел формування НАФ після закінчення встановлених граничних строків їх зберігання в цьому закладі — забезпечити передання документів для постійного зберігання архівного відділу освіти Новоселицької РДА.

Електронні підручники для 1-го класу НУШ

https://osvita.ua/school/textbook/61785/